Сьогодні учні уявили математику в особливому, романтичному, піднесеному дусі, її своєрідну душу, що злилася з трепетними образами тих, хто нею жив.
Скільки чашок, скільки ліжок –
Це ж простеньке завдання:
Ти додав слонів до кішок,
Перемножив на коня.
Дійсно, нескладна наука –
Була б відповідь як слід!
Вийшло: дід молодший внука
Аж на сорок дев’ять літ!
Типографські дві машини
Косять жито вісім днів.
Проїжджають щохвилини
Три десятих поїздів.
А до Марса – метрів триста
(Мудра в хлопця голова!).
Пів’хлопяти їде в місто,
З ним півмами. Ну й дива!
Кохання може творити дива, навіть і з затятими математиками, коли вони освідчуються у коханні:
Заради Вас я готовий стати гіпотенузою у всіх трикутниках життя.
Я готовий прямувати до нескінченності заради піднесення до найвищого ступеня Вашого імені.
Я не можу знайти радіус для опису кола моїх почуттів, які мене надихають на обчислення первісної енного порядку.
Якщо Ви не відповісте мені взаємністю, моє серце зменшиться і стане нескінченно малою величиною або розділиться на невідомий дільник без остачі.
Я сподіваюсь, що наші стосунки будуть завжди відбуватися за законом пропорційної незалежності.
Завжди Ваш – Інтеграл Логарифмович Похідний.
Романтично-математичний вечір підготували учні 7-х класів та вчитель математики Малай О. Р.
Деякі фотографїї можна переглянути тут
Немає коментарів:
Дописати коментар